70

 
 

ЦЬОГО НЕ МОЖНА ЗАБУТИ

 

 

ЯНКОВСЬКИЙ Станіслав Євгенович, капітан у відставці, колишній рядовий строкової служби в/частини 25793, старший радіотелеграфіст

 

 

Під час подій в Чехословаччині влітку 1968 року дивізія знаходилася поблизу м. Острава. Населення Острави, як і інших міст Чехословаччини, було наелектризовано діями контрреволюційних сил. Кожного дня в центрі міста збирався натовп людей, в основному молодих, які розпалювали антирадянську істерію. Горе було тому з наших офіцерів чи солдат, хто на одинці потрапляв в такий натовп. Озвірілі люди, не вникаючи в суть того, що відбувається в країні, могли вчинити самосуд. Особливо ризиковано було в темний час доби. Неодноразово наші війська обстрілювалися контрреволюціонерами. Були напади на пости.

Одного разу командир радіорелейної роти капітан Мар-ковський, проходячи містом, потрапив у натовп. Його обступили бритоголові молодики. Вони штовхали його в груди, тягли за портупей, намагалися відібрати пістолет. У руках молодиків були ланцюги та металеві прути.

Наша радіостанція в цей час знаходилася недалеко від натовпу. Почувши галас, який долітав до нас, я кинувся зі своїм напарникам на площу. І там побачили, що над капітаном чинять розправу. Біжучи і стріляючи вгору на ходу із автомата, ми наблизилися до натовпу. Натовп затих і розступився. Ми забрали капітана і провели його в штаб.

Але на цьому справа не закінчилась. Розлючена товпа кинулася блокувати двері штабу. Ми з напарником по наказу ма-

 
 

70