6

 
 

Підбурюванням, антирадянською пропагандою на території Чехославаччини керувати різні клуби, гуртки, об'єднання.

Так, «Клуб-231» зібрав під свій дах понад 40 тисяч чоловік. У складі цього клубу було багато кримінальних елементів - колишніх нацистів, есесовців. Члени цього клубу Радован Проха-зка та Огакар Рамбоусек були агентами американської розвідки.

Задум «тихої» контрреволюції спочатку полягав у тому, щоб, поливаючи брудом, фальсифікуючи соціалістичні завоювання трудового народу Чехословаччини, розхитувати чехословацьке суспільство. Пізніше контрреволюція перейшла до відкритих збройних актів.

Народний лад у Чехословаччині опинився перед вибором: або допустити повернення старих «хазяїв» чехословацьких заводів і маєтків та погодитися на новий Мюнхен, або створити перепону перед новим «дранг нах Остен». Відомий американський журнал «Юнайтед Стейтс ньюс енд Уорд ріпорт» відверто писав у ті дні, що якби антисоціалістичним силам вдалося здійснити свої плани, то Чехословаччина перетворилася б у коридор, яким війська Заходу змогли б підійти впритул до порогу Росії.

Зрозуміло, що СРСР не міг не реагувати на плани реакції. У Радянському Союзі враховували уроки передодня Другої світової війни, коли при потуранні США, Англії, Польщі й інших країн Чехословаччина була кинута до ніг Гітлера.

От чому присутність у Чехословаччині збройних сил братських країн Варшавського Договору восени 1968 року - це не акт окупації, а чинник, що забезпечував спокій і стабільність у Європі. І якби не війська Варшавського Договору, бути б у Чехословаччині тому, що сталося в Югославії.

Особливо слід відзначити поведінку воїнів Радянської Армії. Вони з честю виконали свій інтернаціональний обов'язок, виявили високу свідомість, витримку, вірність військовій присязі.

Ніхто з воїнів Радянської Армії не знав, на який час він відправляється до Чехословаччини, чи доведеться повернутися додому, адже їхали не на свято. Вони знали одне: потрібно допомогти братському народу, як це було у 1945 році, не шкодуючи ні сил, ні життя.

У 1968-у у Чехословаччину прийшли сини тих, хто рятував Прагу і Чехословаччину у травні 1945-го. Прийшли, щоб знову не сталося те, що було у 1938-у.

 
 

6