4

 
 

ПЕРЕДМОВА

 

ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ «ДУНАЙ»

 

У другій половині 1968 року, через 12 років після відомих подій в Угорщині, співдружність соціалістичних держав знову зіштовхнулася із серйозною проблемою захисту своїх завоювань.

Не домігшись успіхів в Угорщині, контрреволюційні сили за межами й усередині соціалістичних країн за підтримки ЦРУ вирішили почати нову атаку на соціалістичну систему. Цього разу ними була обрана Чехословаччина.

Оскільки збройним шляхом у 1956 році контрреволюційним силам не вдалося здійснити свої плани, вони застосували тактику «мирної» контрреволюції, що полягала у поступовому захопленні функцій соціалістичної держави до повного захоплення влади в країні.

При потуранні уряду в Чехословаччині в цей час активізувалася контрреволюційна пропаганда. Використовуючи засоби масової інформації, контрреволюційні сили стали чорнити, поливати брудом соціалістичний лад, співдружність соціалістичних держав. Газети, програми радіо і телебачення були переповнені контрреволюційними матеріалами.

На цю пропаганду клюнули обивателі. Екстремістські елементи розгорнули підготовку до збройної боротьби. Створилася загроза існуванню народного соціалістичного ладу. У країні назрівала громадянська війна.

Багаторазові переговори з урядом ЧРСР про необхідність вживання відповідних заходів проти контрреволюції, що розперезалася, не давали позитивних результатів. Дубчек та уряд ЧРСР загравали з контрреволюційними силами. Обстановка в країні усе більше і більше виходила з-під контролю уряду ЧРСР. Чехословаччина опинилася на межі державного перевороту.

Не дрімали в цей час і країни Заходу. Для них і НАТО було привабливим вирвати ЧРСР із соціалістичної співдружності, отримати на її території коридор до кордону СРСР і розколоти при цьому країни Варшавського Договору на два відособлених регіони. До бойової готовності були приведені війська НАТО. Біля західних кордонів ЧРСР під виглядом навчань концентрувалися війська ФРН. Для введення в ЧРСР натовських військ

 
 

4