73

 
 

БУЛИ ГОТОВІ ДО БУДЬ-ЯКИХ НЕСПОДІВАНОК

 

 

БОНДАРЧУК Валерій Петрович, капітан у відставці, колишній заступник командира взводу 262-ї окремої реактивної батареї 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії Прикарпатського військового округу

 

 

 

 

 

 

Закінчивши Чернівецьку школу молодших командирів, я проходив військову службу у військовій частині 15321 у м. Ужгороді. 7 травня 1968 року 128-у МСД було піднято по бойовій тривозі, а в ніч на 27 червня за наказом командування вона у повному складі вийшла в район Струмковці, Ратовці, Гаєвці, де проводилася бойова підготовка.

У ніч з 20 на 21 серпня 1968 року за наказом командування о 1 годині 15 хвилин розвідувальна група, а о 2 годині весь особовий склад частини перейшли державний кордон Чехосло-ваччини.

Наш маршрут пролягав через населені пункти: Павлово, Сеговці, Кошице, Рімавська, Собота, Тренчин, Угерське, Граді-ште, Оломоуц, де ми зупинилися на південній стороні міста. Під варту були взяті мости через річку Морава, друкарня, радіовузол та аеродром. Був блокований танковий полк ЧНА міста Прешлавіце.

Ставлення мирного населення було до нас ворожим, вірогідно екстремісти зробили своє ганебне діло. З цієї причини ми завжди були готові до всіляких несподіванок, зі зброєю не розлучалися, несли варту, спали в палатках, машинах, на ящиках з боєприпасами. Не вистачало питної води. Але ми всі розуміли свою відповідальність за спокій на чужій землі.

Потім частина передислокувалась в інші міста Чехосло-ваччини. І скрізь ми займали бойові позиції. Перепочинку нам

 
 

73